Про вчителя

Новгород-Сіверський – древня земля,

Батьківщина єдина і рідна моя.

Новгород-Сіверський – край лісів і дібров

Моя невмируща до тебе любов.

Бо тут промайнуло дитинство моє,

Хіба чарівніший куточок де є?

У дитинстві любила я гратись,

Бігати, сміятись, розважатись.

Була звичайна сільська дівчинка я,

В цей час з’явилась мрія моя,

Хотіла вчителькою стати я.

Коли ж постав життєвий вибір:

Ким бути, яку професію обрати,

Щоб потім не довелося жалкувати,

То гордо і впевнено сказала я –

Вчитель – це покликання і доля моя.

Вожатою починала працювати,

З дітьми любила грати і співати

В усьому їм допомагати.

Тепер працюю я у школі

І маю вже випускників доволі.

Дітей виховую, навчаю,

До всього кращого привчаю.

Ми любим ігри і свята,

Екскурсії у різнії міста.

Одним одному допомогти ми раді,

Веселі, дружні і завзяті.

Дітей люблю я, поважаю,

Без них свого життя не уявляю.

Діти! Милії діти! Надія Землі.

Побажання мої зрозумілі й прості.

Бо і я зрозуміла людина й проста.

І в житті є підкорена вже висота.

Тож чого досягла? Народила дітей

І навчила творити добро для людей.

Донька і син медицині серця віддали,

До здоров’я людей стежку вірну знайшли.

Чим займаюсь, як вечір на землю спаде?

Прокладаю в житті полотно непросте.

Там, де квітнуть троянди

і маки горять…

полюбляю я «гладдю»

й «хрестиком» вишивать.

Квіти дуже люблю. Доглядаю свій дім,

Щоби зручно і затишно було у нім.

Полюбляю вечерю у колі сім’ї.

Я – проста і земна. Мої мрії земні.

Про свій життєвий вибір не жалкую

                                               І впевнено вперед крокую.